“Думками навиворіт 2” – рецензія мультфільму

Пам’ятаєте той мультфільм, який розповідає про народження маленької дівчинки, а після цього показує, що в нашому мозку криється „панель управління”, яким керують мініатюрні істоти, що відповідають за наші емоції та поведінку? Саме так, це  мультик „Думками навиворіт” 2015-го року, режисером якого був Піт Ганс [повне ім’я: Пітер Ганс Доктер]. Нещодавно, у червні 2024-го року, відбулася прем’єра другої частини, де режисером виступив Келсі Манн. Хоча минуло вже 9 років, продовження знову зацікавило велику кількість глядачів.

Чому я вирішила про це написати? Причина проста. Дорослішання є важким процесом не лише для дітей, але також для батьків та близьких дитини. Період дозрівання завжди викликає багато емоцій: як негативних, так і позитивних. Це час, коли потроху формується наша особистість, характер, коли ми відкриваємо свої справжні зацікавлення.

Будучи підлітками ми часто можемо почути: „Це несправжні проблеми” або “Та які ти можеш мати проблеми?”. Це яскравий маркер різниці між поколіннями та змін, які відбуваються в світі. Нам варто усвідомити, що ми не мусимо примножувати парадигми поведінки з минулого, а розуміння юних людей вимагає прийняття особливостей, відкритості та емпатії.

„Думками навиворіт 2” чудово підсвічує цей складний процес. Цей мультфільм допомагає зрозуміти механізми та зміни, що відбуваються в голові підлітка. Якщо вам цікаво, як це працює, тоді варто подивитися цей мультик, а почати краще з того, щоб пригадати першу частину.

Перша частина „Думками навиворіт” розпочинається сценою народження Райлі. Вже тоді вираження емоцій – через плач та сміх – стають ключовими засобами комунікації дитини зі світом. Немовлята ще не знають, як регулювати свої емоції, тож плач є натуральним сигналом про їхні потреби. Новонароджені часто шукають маминої підтримки, адже саме з нею вони мають найтісніший зв’язок від народження. Часом це може викликати великий тиск на новоспечених мам. Варто пам’ятати про те, що батьки також потребують мати власний простір для підтримки своїх емоцій. Якщо ми не подбаємо про власне психічне здоров’я, тоді нам буде важче допомагати дитині у цьому процесі. Партнерство та підтримка на перших етапах життя є ключовими.

Тоді коли 11-річна Райлі, переїжджає з Міннесоти до Сан-Франциско, всередині неї пробуджується потенціал для емоцій через Радість, Печаль, Страх, Гнів чи Відразу. Кожна з цих емоцій є особистісною та відіграє важливу роль в центрі управля, що зветься мозком. До того ж, батьки Райлі також мають власні „емоційні команди” – це нам допомагає усвідомити, що всі ми є господарями наших емоцій, а під час нашого дорослішання важливо про них піклуватися. Не просто так кажуть, що наш організм – це наш храм, про який потрібно дбати.

В моменті коли Печаль намагається торкнутися радісних спогадів головної героїні, Радість робить усе, аби цього не сталося. В процесі суперечки обидві емоції випадають з мозкового центру управління, а решту фільму ми слідкуємо за подорожжю Радості з Печаллю по темних куточках розуму Райлі. Емоції намагаються повернутися на своє місце, аби віднайти емоційну рівновагу.

Під час всіх цих подій в центрі управління залишаються Гнів, Відраза та Страх, які намагаються самостійно керувати емоціями, та це призводить до ще більших проблем і криз героїні. Тільки уявіть, що було б, якби в нас залишилися лише ці емоції?

Це був коротенький опис першої частини. Історія показує, наскільки важливими для нас є усі емоції – як позитивні, так і негативні – для збереження внутрішньої гармонії. Їх розділення псує рівновагу, а лише повне прийняття себе дає можливість повнішого проживання життя. Відокремлюючи емоції, ми порушуємо природну гармонію в середині людини. Звісно мова не йде про постійне переживання кожної емоції, щойно та з’являється, а лише про прийняття того, на що ми не маємо впливу та про те, що варто підходити зі зрозумінням і любов’ю до того, що відбувається в нашій голові. Врешті-решт, без Печалі ми б не дізналися, чим є Радість. Без Страху, не знайшлося б впевненості у собі та сміливості. Тож не варто відкидати усі спогади, досвід та емоції з „центру управління”, оскільки, це все є частиною нашої великої історії становлення.

Бунт та дорослішання

В другій частині головна героїня вже має 13 років і щодня бореться з викликами, які приносить їй дорослішання. Історія починається в хокейному таборі, куди Райлі поїхала, щоб  потрапити в команду нової школи – „Вогняні орлиці”. От тоді і починається розрив мозку! – повний. Усе змінюється, коли дівчина відкриває в собі нові емоції: Заздрість, Конфуз, Тривожність та Нудьгу. Можете повірити на слово, попередні емоції в поєднанні з новими – вибухова суміш, тому їх присутність ускладнює стосунки з базовими емоціями, що призводить до ускладнення життя нашої підлітки.

Центральною темою сиквелу є вплив Тривожності, яка робить усе, аби подобатися іншим та стати популярною в команді, не задумуючись про наслідки своїх дій. Це призводить до того, що піддаючись тривозі ми перестаємо мислити раціонально і часто приймаємо швидкі рішення, які не ведуть до чогось хорошого. Це спонукає дівчину до вивищення соціального визнання понад дружбу. Це внутрішня війна між потребою прийняття та можливістю бути собою, яка є символом емоційної боротьби під час дорослішання. Як наслідок, бунт Райлі зачіпає також її батьків, які не завжди розуміють, чому її поведінка змінюється.

Зрештою, підлітка знаходить рівновагу, старі та нові емоції починають співпрацювати, що дозволяє дівчині на примирення минулого з теперішнім. Райлі заново відкриває в собі любов до хокею і це відкриття святкує разом з подругами, цього разу без пошуку схвалення популярних дівчат у команді.

Ідентичність, прийняття себе та тиск суспільства зачіпають не тільки дорослих, але також і підлітків, які проходять через бунтівний період дозрівання. Завжди варто пам’ятати, що, те що для нас є незначним та малоістотним, для підлітків може бути  „кінцем світу” та досить непростим досвідом, з яким вони стараються впоратися як вміють. Для дорослішання ще потрібно дозріти.

Рецензентка: Вікторія Абрамчук
Фото: Дісней Польща
Перекладачка: Аліна Вус

Вам сподобалася наша стаття? Перегляньте рецензії на інші фільми!

прочитай також: “Відьмак”-компендіум відомого універсуму. Частина 1
 прочитай також: Сага ”Відьмак”- компендіум відомого універсуму. Частина 2
  прочитай також:„Субстанція” – рецензія фільму Коралі Фаржа
 прочитай також: Небезпечні джентльмени – новий погляд на Молоду Польщу