Небезпечні джентльмени – новий погляд на Молоду Польщу

Я  після перегляду   прем’єри «Небезпечні  джентльмени»- фільму з феноменальною концепцією, акторським складом та сюжетом. Четверо відомих артистів прокидаються в Закопане після вечірки, можливо, без пам‘яті, але з трупом на дивані. У головних ролях Марцін Дороцінський, Томаш Кот, Анджей Северин і Войцех Мецвалдовський, багато історичних постатей, динамічний екшн з кримінальним сюжетом, багато гумору та захоплюючих розваг. Чи може піти  щось  не так? Так само, як ця представлена історія могла би статися, але цього не сталося, так і фільм мав можливість стати чудовим, але цього не сталося.

Динамічна та захоплююча історія

Хороша, кримінальна історія  повинна мати цікавий  сюжет – саме такий, як в «Небезпечних джентльменах». Мацей Кавальський створив багатосюжетну, заплутану та динамічну історію, яка поєднує всі події в єдине ціле. Під час перегляду деякі сцени нагадували продукцію Гая Річі чи навіть Квентіна Тарантіно. Найсильнішим елементом в фільмі є  історія, але вона  є неідеальною. Проблема виникає в більш серйозних сценах, в яких відчувається відсутність твердого обґрунтування мотивів героїв у представленій історії.

Персонажі позбавлені пафосу

Персонажі, яких обрав   режисер та сценарист Мацей Кавальський, не можна сказати, що  позбавлені оригінальності. Ні, замість того, щоб представити  їх в суворих рамках авторських видань та наукових досліджень, творець вирішив представити їх в більш інтригуючих постатях.

«Віткацій був великим поетом» – це чули всі, але цікавитися постатями  «Молодої Польщі» —це важкий шматок хліба. Творець намагався зробити це, навіть, досить ефективно, але дуже поверхнево.

Ролі зіграні добре, але на кожному кроці фільму присутні жарти, які  перешкоджають  глядачу глибоко пізнати героїв або викликати серйозні емоції, пов‘язані з персонажами.

Можна було б виправдати це тим, що  жанр фільму –  комедія, але чи цей жанр має виключати глибину героїв ? У подібному концептуальному фільмі «Похмілля у Вегасі», насправді, можна було відчути реальність  персонажа (недо)лікаря- стоматолога Стю, який намагається вияснити стосунки  з  владною партнеркою. У «Небезпечних джентльменах» акцент робиться на динаміці подій та великій кількості жартів, замість знайомства з персонажами творці вкидають нас у вир пригод   — чи  це працює? Звісно, що так. Швидкість, з якою розгортаються події, тримає глядача у напрузі. Саме від цього, на жаль, страждає сприйняття головних героїв, але  від чого не так багато втрачають перебільшені постаті   Пілсудського та Леніна.

Дистанція  та  багато жартів

В комедії гумор грає найголовнішу роль – «Небезпечні джентльмени»  в цьому відношенні дуже неоднозначні. З одного боку, нас засипають більш-менш смішними ситуативними жартами, але також  зустрічаються  й  досить тонкі жарти. З одного боку, фільм усвідомлює свою карикатурність, що є плюсом, а з іншого – місцями нагадує  Великі Конфлікти групи Г.Ф. Дарвін (які, я особисто люблю), ніж повнометражну коштовну продукцію. Гумор скоріш  не вульгарний, але основу тут складають жарти, яких тут так багато, що створюється враження, що ніби це  кабаре. Мені випала  нагода переглянути сеанс перед прем’єрою в кінотеатрі «Форум» у Білостоці, і фільм витримав екзамен з точки зору гумору – глядачі дуже часто сміялися.

Красиві кадри зі скрипкою

Усі фотографії для фільму були зняті в Закопане – гірські краєвиди, вулиці Закопаного, гарні кадри та кольори витримали іспит і візуально фільм виглядає вражаюче. Заслуговують похвали і костюми, які дозволяють відчути атмосферу початку 20 століття. У музиці, безумовно, переважає фольклор, і особисто я не вважаю це цілком успішним рішенням. Тут була своя атмосфера, але в якийсь момент можна було відчути перенасиченість гірськими  скрипками.

Очікування. Небезпечні джентльмени – думка

Особисто я вважаю «Небезпечних джентльменів» успішним фільмом, але він не повністю використав  свій величезний потенціал. Коли я знизив свої очікування і почав підходити до фільму з більшою відстороненістю, я отримав від нього набагато більше задоволення. Можливо, фільмові  вдасться викликати інтерес до представлених героїв у інших  глядачів. Сам Мацей Кавальський, у свою чергу, явно мав конкретне бачення фільму, і це свідчить – фільм  злагоджений та його приємно   дивитися. Він неідеальний, але я думаю, що молодий режисер ще не раз покаже, що хороші польські комедії не закінчилися і вони не повинні базуватися тільки  на ненормативній лексиці та сексуальних жартах.

Автор: Домінік Любовицький
Переклад: Дар’я Манушина
фотографії: Kino Świat

прочитай також: Tool – чому варто знати цей американський гурт?
 прочитай також: Я плакав разом з ними. Шокуюча ситуація біженців
 прочитай також: “Відьмак”-компендіум відомого універсуму. Частина 1
 прочитай також: Сага ”Відьмак”- компендіум відомого універсуму. Частина 2
 прочитай також: 5:00 UA – репортаж з театру!

Sprawdź bilety na seans