Dodaj wydarzenie
Kalendarz
Moje konto
Прочитала “Зелене світло”,яке написав Меттью Макконахі імені прикро, що вона вже закінчилася. Вислів, що про книгу дізнаєшся згідно за обкладинкою,не знаходить тут підтвердження. Важко відвести очей від чорно-білого портрету чоловіка, котрий дивиться у далечінь ( припускаю, що він дивиться на прерії у Техасі – бо звідти походить, або на море- бо його пращури це Ірландці), це обличчя людини,яка вже знає своє. Меттью Макконахі не лише гарно виглядає,але також неодноразово довів, що як актор він спроможний набагато що.
Прийшов час віддати книжку у бібліотеку,нехай також інші дізнаються,що актор пише про себе. А робить це щиро і з шармом, часто пояснюючи мотиви своїх дій, причини своїх рішень, розповідає про їх наслідки, а також ділиться своїми думками.
Назва мемуарів “Зелене світло” напряму пов’язана з дорожнім рухом. Завдяки світлофорам можемо плинно рухатися по дорозі. Макконахі пояснює, що часом зелене світло пов’язане з нашим призначенням. Також можна ним скористатися, коли ми розуміємо, що дорожній рух залежить від наших вмінь: планування, виваженості, витривалості, вміння передбачати, стійкості, дисциплінованості. Його спогади, це не тільки барвисті історії. У тому,щоб ми пізнали вразливість цього чоловіка, допомагають нам його думки і вірші.
Що мене захопило в історії Макконахі? Правда. Вірність принципам,які передали йому його батьки : Джім і Кей Макконахів : подружжям з історією кохання,котра пройшла крізь триразовий шлюб і розлучення два рази. Батьки навчили його:
1. Ім’я має значення
2. Не можна ненавидіти
3. Не говорити,що він не спроможний до чогось
4. Не брехати
Чотири прості дорожні знаки. У спогадах актора можемо без труду слідкувати за тим, як його рішення міцно пов’язані із цими засадами, переданих словами або болісною життєвою поразкою.Тим паче болісною,бо за нею слідом прийшли гіркота приниження і негайна,нагальна потреба відігратися.
Меттью Макконaхі це син, брат, батько, чоловік, акор. Власне так побудована ієрархія його цінностей і відчуття властивого собі місця у світі. Я зацікавилася темою братніх з’язків : актор має двох братів, з котрими є міцно зв’язаний спільною діяльністю, а також змаганнями між собою. Важлива також роль матері, “ жорстокого конкурента”, як називає її Меттью Макконехі. Вчить, що якщо хочеш щось купити, то не поводиш себе, як покупець,але як власник товару. Таку саму пораду отримає від матері, коли візьме участь у кастингу до фільму “Справа Лінкольна”. Сину, входиш так, начебто ти вже отримав цю роль.
У книжці багато сторінок, присвячених родині, адже це родина надала йому кшталт,
розбудила в ньому прагнення бути батьком. Перед тим, як досягти своєї мети, реалізує інший план: одразу після закінчення ліцею, виїжджає до Австралії на рік,з метою побачити різницю між культурами Австралії і своєї батьківщини.Розповідає про це з гумором,але остаточно з приводу перебування серед людей, звичаї і менталітет яких кардинально відрізняється від того, які він виніс з дому ( перша родина,зякою Меттью замешкав,була патологічною), багато страждає, а річна розлука тривала б менше, якщо б він не пообіцяв, що раніше,ніж за рік,не повернеться. Спокуса повернення додому, до всього того, що він тоді кохав: дівчини,своєї напів вантажівки, зустрічі із друзями у пабі і смачну їжу, аури красеня у всьому ліцеї. Таким він був у 18 років, дотримати обіцянки це справа честі. Честь у його житті залишилася назавжди.
Меттью Макконахи сприймає себе з дистанцією і розпізнає шляхи, що вводять в оману. Має здібність прислуховуватись до себе і слідкує за своїм внутрішнім компасом правди. Так було і з вибором університету: спочатку юридичні( гордість всієї родини), пізніше відмова від них і кінематографія. Як сказати батькові ,що змінюєш один напрямок навчання на інший? Телефонує до свого батька, розповідає про те,що вирішив,і замість догани чує: сину,тільки не роби цього легковажно. Згода і благословення потрібні незважаючи на те,сильна ти людина, чи ні. Родич,або хтось з близьких, хто на твоєму боці, це відчуття того, що обраний тобою керунок правильний.
Що ж було далі,після повернення з Австралії? Який шлях пройшов герой “Зеленого світла”? від школи кінематографу до телефонних дзвінків до Ховарда, Спілберга, Скорсезе, Валлеі до ролей разом із Сандрою Баллок, Джоді Фостер, Леонардом Ді Капріо чи Дженифер Лопез? Що криється за кулісами цих ролей і стрічок? Ця книжка є кольоровим і насиченим оровідпнням про прийняття виклику, ризик, провал і успіх. Тому що як інакше пояснити відмову зніматися у касових романтичних комедіях,на честь менш прибуткових драматичних ролей? Як витримати у своєму намірі, коли перша драматична роль з’являється після 20 місяців очікування, попередньо відмовившись від ролі коханка( навіть з гонораром у 12 мільйонів доларів)?
Я не вважаю, що Меттью хвалиться своїм життям,тільки надихає читача придивитися собі, ідентифікувати проблему, котра робить нас неспроможними радіти життю, а також спонукає до того,щоб планувати те,що треба змінити. Книжка заряджає пристрастю до життя,відвагою і безкокомпромісністю, а також життєвою мудрістю і покорою.
Рецензія і фото : Anna Potocka
Переклад: Iana Kruchik-Shewczyk
Вам сподобався наш огляд «Зелених вогників»? Дивіться інші наші статті!
прочитай також:: Гордовита орда – фантастичні авторки у наступі!
Znajdź ciekawe wydarzenia w naszej
